Её пример, для всех урок.
Нет! Мы не судим! Просто впрок,
Урок себе заметим!
Она могла бы стать врачом,
Блистать вся в белом за столом,
Дарили б ей букеты.
Все б восхищались ей одной,
Ушёл здоров, а был больной,
Но у неё удел иной…
-----------------------------
Согнувшись низко у ведра,
Средь полумрака у окна,
Грустила женщина одна.
В руках тряпица, полотёр,
Халатик синий, не хитёр
Её наряд и весь убор.
И снова также как вчера,
Уже не год, да и не два,
Приходит раньше всех она.
Уют, порядок навести,
Помыть ступени и полы,
Ну, а потом придут врачи.
А было так, сказать не грех,
Училась в классе лучше всех,
Во всём сопутствовал успех.
Ей поступить бы в институт,
Осуществить свою мечту.
Но вот беда здесь, тут как тут!
-------------------------------------
Весной с подругою пошли
На праздник - проводы зимы
А там сверкает всё вокруг.
Танцуют, музыка, поют.
Всех закружило в хоровод,
Взял кто- то за руку ведёт.
О! Что за парень? Как красив!
Нет, не встречалось ей таких!
В глазах искрится огонёк,
И что-то манит и влечёт…
Подружка больше не нужна,
Она уже с другим пошла.
И так до вечера всё с ним,
Казалось, весь кружился мир.
А после в гости, чашку чая,
Он предложил её смущая.
Сказать бы ей: «Пожалуй нет!»
Но мотыльком летит на свет.
А там обьятья , в теле дрожь,
«Постой, прошу тебя не трожь…»
А в мыслях: «Вот, любовь какая!
А я живу о ней не зная…»
И он пленённый этой негой,
Спускался в быль, а может в небыль.
Неудержим поток страстей,
И вот всё ближе, ближе к ней…
------------------------------------
Он проводил её конечно.
Собой был горд, всё так успешно,
Всё как хотел, так и случилось.
Она юна и вмиг влюбилась.
Очередной был взят трофей,
Девчонке надо быть мудрей.
Какой по счету был роман,
Теперь с трудом он вспоминал,
Лишь записав его в дневник,
Сам растворился в тот же миг.
Исчез бесследно, навсегда,
Она же вскоре родила…
И что задумано Творцом,
Для счастья людям. Стало злом.
Она мечтала стать…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо.Все так и бывает в жизни,Но выход есть всегда. Можно добавить в конце или как то изменить его что у Господа таких безвыходных ситуаций не бывает он может все изменить если к нему обратиться любая мечта воплотится!!!
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
