Очередной трудный день моей жизни подходил к концу. Солнце, склоняясь к закату, своими исчезающими лучами играло на моем окне. Смотря на это удивительное творение Господнего перста, сердце поражалось Божьей мудрости, простоте и красоте Его творения, венцом которого есть человек. О, что мы можем в этой жизни и почему она дана нам? Для чего? Одни страдания и неопределенность, но почему?
Вдруг послышался лай собаки. В дверь постучали, и на пороге появилось две молодых сестры. Они уселись на диванчике, и начался разговор. Разговор, который я никогда не забуду! Словно меч мою душу пронзили слова: «Мы пришли посмотреть - не умер ли ты еще???» Они ушли. Тишина…
С невыносимой болью в груди, упал на колени и начал кричать так, что лишь губы шевелились в безмолвном: «Исцели!». Сердце разрывалось на части, а острая боль сковала все мое изнемогшее от болезни тело, что даже не мог пошевелиться. Душа, душа же продолжала молить пред престолом Всевышнего, ожидая ответа на вопрос, на который не могут ответить люди: «Почему еще…?». С глаз потоками хлынули слезы, омывая застывшие безмолвные губы, сердце успокоилось.
Вдруг, комнату осветил яркий свет, и я увидел протянутую ко мне руку Христа, за тем послышались слова: «Восстановлю из праха!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
